У російських джерелах зустрічається безліч варіантів написання його прізвища:Больяи,Больяй,Бойан,Бояі,Бояйі навіть Болье.

 Життя та творчий шлях Яноша Бойоі,найвідомішого угорського математика, творця абсолютної геометрії, іменем якого названа наша школа.    

«Янош Бойої - геній угорського народу, найяскравіша зірка усього наукового світу»  

15 грудня 1802 року в місті Клуж-Напока народився Янош  Бойоі, у майбутньому найвідо міший угорський математик.  Він став творцем неевклідової або абсолютної, а точніше - гіперболічної геометрії. Його основна робота, в якій описано цю революційну в 1829 році,нову геометрію, була опублікована як додаток до навчальної книги під редакцією його батька-математика. Звідки і її назва: «Апендикс». Яким чином можна було  математичні нововведення Бойої перекласти простою, буденною мовою? Евклідова геометрія все ще була тоді абстрактною теорією, і Бойої не вийшов за межі математики, в той час як його теорія більше стосувалася геометрії. У листі від 3 листопада 1823 року він справедливо написав батькові:«Я створив новий,інший світ із нічого». Математика, включаючи геометрію, є дедуктивною наукою, тобто вона спирається на фундаментальні істини, так звані аксіоми, які не можуть бути виведені з інших, але приймаються за вихідну точку. Наприклад, сутність таких аксіом полягає в тому, що лінія може бути нескінченно продовжена в обох напрямках або що через точку можна провести нескінченну кількість ліній.

Мати Яноша Бойоі, Жужанна Аркоші-Бенко, народилася в батьківському будинку в місті Клуж-Напока. Батько, Форкош Бойоі (1775-1856), також вважається видатним математиком свого часу. Рід Бойоі походить від старовинного дворянського роду Шеклерів , генеалогічне дерево Бойоі датується 1276 роком.Родина мала невеликі землі  поблизу Сібіу, що забезпечувало скромний спосіб існування.

Форкош Бойоі навчався в Геттінгені, столиці математики, між 1796 і 1799 роками, і завязав дружбу з Карлом Фрідріхом Гауссом, якого  підтримував і обмінювався листами після повернення додому.

Форкош Бойоі  рано помітив  математичний талант свого маленького сина. У віці 12 років Янош Бойоі вступив одразу на 4-й курс Реформатського коледжу в місті Марошвашархель, де працював батько. Справжній вундеркінд, у віці 15 років, він вказав на приємну процедуру перекручування кутів, використовуючи гілку гіперболи рівняння xy = c. Батько мріяв, щоб син  продовжив навчання  в Геттінгені, але його скромна зарплата не дозволила йому здійснити цю мрію.

Янош Бойоі був прийнятий до Віденської військової академії  у 1818 році, яку закінчив у 1823 році з  відмінною кваліфікацією військового

інженера. Пройшовши річну перепідготовку,  був призначений лейтенантом і переведений до Фортифікаційного управління міста Тимішоари. Розробивши свої 5 винаходів, усвідомлюючи своє епохальне відкриття, Янош Бойоі написав своєму батькові : "Я створив новий, інший світ із нічого". Зараз документально підтверджено, що він розробив свою нову неевклідову геометрію для  паралельних задач між 1820 і 1824 роками. На початку 1825 року  батько оприлюднив розроблену теорію сина. У 1826 році Йоганну Волтеру фон Ехцверпеху, викладачу математики Віденської академії, було передано рукопис в Араді. (На жаль, рукопис цієї праці було втрачено).

Наукова праця з абсолютної геометрії, так званий латинський трактат про гіперболічну геометрію, під назвою «Апендикс» був опублікований як додаток до підручника батька в 1832 році. Цю працю Яношем Бойої було завершено ще в 1829 році, і тоді вже все було готове до друку. 20 червня 1831 року Фаркаш Бойоі поспішно надіслав копію додатку своєму «товаришу» Гауссу, щоб похвалитися успіхами свого сина. Реакція гіганта Геттінгену була великим розчаруванням: Гаусс заявив у листі, що знайомий з цією теорією значно раніше і це вже не є новиною в науковому світі.

Янош Бойоі був приголомшений такою відповіддю, стан його здоров’я похитнувся, і він заразився малярією та холерою. З 1831 р. Янош Бойоі служив у місті Лемберг (Львів) лейтенантом, а в 1832 р. був переведений в Олмутц у званні капітана. Даремно він просив у своїх начальників звільнення від військової служби для продовження наукової роботи,  його заяву було відхилено. Він був звільнений у званні капітана в 1833 році. Спочатку він переїхав до батька, але життя не склалося. Янош Бойоі покинув батьківський будинок.

Він жив громадянським браком з Розалією Орбан, народивши двох дітей: Денеша (1838 р.н.) та Амалію (1840 р.н.) . У 1849 році шлюб з Розалією нарешті було узаконено. 

Янош Бойоі виявився невмілим фермером, його переслідували постійні фінансові проблеми, і в 1846 році він переїжджає із сімєю до скромного маленького будинку в Марошвашархель, де займається лише науковою роботою. Помирає 20 січня 1860 року.

У Реформатській церкві міста Марошвашархель зафіксовано запис: «Бойоі Янош, капітан-інженер, помер від запалення мозоку та легенів. Був відомим математиком, першим серед перших.»

Окрім основної праці, «Апендикса», жоден його твір не був надрукований. Янош Бойоі працював до останнього дня свого життя, записуючи свої думки на аркуші паперу. Ці тисячі сторінок спадщини, більшість з яких зберігається в бібліотеці Телекі-Бойоі у місті Тиргу Муреш, являють собою неоціненний скарб. Янош Бойоі помер насамоті і був похований 29 січня 1860  року в місті Марошвашархель (Тиргу Муреш) у немаркованій могилі. Шкода, що його великий талант був невикористаним. Портрета Яноша Бойоі не збереглося . Мабуть, найбільш автентичним є зображення  рис Яноша Бойоі на фасаді будинка Палацу культури Тиргу Муреша.

У бібліотеках розміщено загалом 25 000 статей про життя та творчість батька і сина Бойоі. Тим не менш, мало хто просунувся у дослідженнях і допоміг сформувати справжній портрет Яноша Бойоі. Німецький математик Пол Штекель, професор  Кенігсберзького університету, вперше досліджував спадщину Бойоі. Його двотомна праця, опублікована німецькою мовою в 1913 році, і досі залишається однією з основних монографій про Бойоі. Ця робота була опублікована угорською мовою в 1914 році Угорською академією наук за перекладом Ігнаца Радоша. Орієнтиром у дослідженні про Бойоі стала книга Шаму Бенко «Сповіді Яноша Бойоі», опублікована в 1968 році.

Імя та дух нащадків Бойоі  зараз живуть у кількох установах, названих на їх честь: Математичне товариство Яноша Бойоі, Військово-технічний коледж ім. Яноша Бойоі, Теоретична середня школа ім.Яноша Бойоі, Бібліотека Телекі-Бойоі (Тиргу Муреш),  Премія  імені Яноша Бойоі. Багато шкіл Угорщини на сьогодні носять ім’я Яноша Бойоі. Є також навчальні заклади імені Бойоі в Сербії та Румунії.  

З 1992 року наша школа офіційно носить імя Яноша Бойоі. Зрештою, гасло «я створив новий, інший світ із нічого» стосується і нас .... З того моменту, як ми в 1989 році почали створювати нашу школу із напівзруйнованої будівлі дитячого садка.