Тихим покладанням вінків вшанували пам’ять жертв сталінського режиму 17 листопада.

Минуло 76 років (листопад 1944), як командування радянської армії прийняло рішення зібрати чоловіків угорської та німецької національностей із Закарпаття. Їм казали, що відправляють на 3 дні відновлювальних робіт «маленькій робот», однак через нелюдські умови утримання, багато з них загинули просто в таборі. Серед них близько 700 наших односельців пішки відправили в Рахів, а потім як полонених у Сваляву, звідки відправляли кудись у далекі краї. 170 молодих хлопців ніколи не повернулися до своїх рідних. Це була і є велика трагедія для більшості сімей, у які не повернулися сини, брати, чоловіки. В чому була їх вина? Чому саме вони? … Вони були угорцями!

З подвір’я  нашої школи 17 листопада виїхав на велосипеді до Рахова, а потім до Сваляви Токар К., щоб пройти шлях тих молодих хлопців та вшанувати пам’ять про них. І це він проходить кожен рік.

Учні нашої школи також вшанували пам’ять політв’язків та примусових робіт біля меморіального пам’ятника на подвір’ї греко-католицької церкви. Вони згадали про події того часу. Згадали 170 прізвищ тих молодих людей, котрі стали жертвами радянської влади. Було запалено 170 свічок на їх честь.

Солотвинський духовний оркестр також брав участь у заході. Пролунали Гімн Угорщини та Гімн Шахтарям. Отець Роман молився за душі погиблих разом з присутніми.

Відбулося і покладання вінків до меморіального пам’ятника, в якому прийняли участь КМКС, Солотвинська ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 імені Яноша Бойоі, дитячий садок «Святої Анни», Солотвинська селищна рада.